Щороку 2 грудня за рішенням Генеральної Асамблеї ООН відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Саме цього дня 1949 року на 4-й сесії ГА ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами. В України документ набрав чинності 15 лютого 1955 року.
Торгівля людьми – це яскрава форма сучасного рабства та порушення прав людини, яка не втрачає своєї актуальності і досі для жодної країни світу, включаючи Україну. Експлуататори отримують прибуток через контроль та експлуатацію інших людей. Ця проблема може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу. Адже щорічно близько 600 – 800 тисяч осіб у світі продають за кордон з метою експлуатації. Сама експлуатація може відбуватись як всередині країни так і поза її межами, а вербувальниками найчастіше є знайомі люди – ті, яким довіряють. Торгівля людьми може відбуватись у різних формах.
Так, дійсно «раби» зараз не носять кайданів та їх не пропонують відкрито на стихійних ринках, як то було в прадавні часи, на них ніхто не має легальних прав, тому що в усіх цивілізованих країнах рабство заборонено. Тим не менш, багато людей перетворюються на «товар», який можна продавати й купувати, використовувати як завгодно, а потім викидати як непотріб, використану річ, іграшку. Тому торгівля людьми вважається сучасною формою рабства і розглядається на міжнародному рівні як злочин, що карається законом.
Згідно зі статтями 14 та 15 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право звернутися до місцевої державної адміністрації із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та до органів Національної поліції щодо захисту прав і свобод.
Статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, встановлюється на строк до 2 років, який може бути продовжено не більш як на 1 рік, що є підставою для отримання разової матеріальної допомоги в розмірі трьох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб (діти віком до 6 років; діти віком від 6 до 18 років; працездатні особи; особи, які втратили працездатність), установлених на момент звернення особи за матеріальною допомогою.
Необхідно пам'ятати :
1. Потрапити в рабство може будь-яка людина
2. Рабство наш час як явище є незаконним
3. Не потрібно мовчати і необхідно звертатися за допомогою
4. Обережно подорожувати країнами (Індія, Мавританія, Сомалі, Непал ,Судан та Ангола), де попри офіційне скасування, явище рабства представлено у класичному вигляді
Немає коментарів:
Дописати коментар